Мебліровкузавершал невеликий книжковий шафа з переплетеними в телячу шкіру томікаміізящной словесності. - Так-так, - оголосив містер Брук, - це буде дуже мила кімната, еслісменіть завіски, оновити меблі, додати кушеток, ну і так далее.Сейчас вона кілька голи. - Що ви, дядечку! - Поспішно заперечила Доротея. - Тут не треба нічегоменять. У світі знайдеться стільки куди більш важливих речей, коториенеобходімо змінити, а тут мені все й так подобається.
І вам теж?-Запитала вона, повернувшись до містера Кейсобону. - Напевно, це билакомната вашої матусі в дні її молодості? - Так, - відповів він, поволі схиливши голову.
- Ось ваша мати, - сказала Доротея, розглядаючи мініатюри. - Онасовсем така, як на маленькому портреті, який ви мені подарували, толькоздесь її риси, як на мене, більш виразні.
Оставить комментарий
You must be logged in to post a comment.